Музика, як казка, музика — жива.
І не треба серцю будь-які слова.
В музиці — найвищі ніжні почуття.
В ній любов і туга, та саме життя.
Музика, як море, то штормить, то ні.
Там знаходить серце рятівні вогні.
Музика, як сонце, гріє нам серця,
Їй нема початку і нема кінця.
І чого не зможеш словом досягти,
В музиці розкажеш щиру правду ти.
Наш музкерівник: Голуб Тамара Михайлівна.
Закінчила Гадяцьке державне культурно-освітнє училище ім.І.П.Котляревського в 1990 році. Стаж роботи-11,5 років.
Педагогічне кредо: «Музика, як будь-яке мистецтво,
допомагає дітям пізнати світ, виховує дітей».
Д.Кабалевський
Шляхи формування музичних здібностей дітей
Музика – могутній засіб всебічного розвитку дитини, формування його духовного світу. Воно розширює її кругозір, знайомить з різноманітними явищами, збагачую почуттями, викликає радісні переживання, сприяє вихованню правильного ставлення до навколишнього світу. Залучення до музики активізує сприймання, мислення та мову, виховує високий естетичний смак, розвиває музичні здібності, уяву, творчу ініціативу, всебічно впливає на її розвиток.
Музичне виховання є органічною складовою всього навчального-виховного процесу в дошкільному закладі. Музика допомагає дошкільнятам глибше сприймати навколишнє середовище, виховує любов до своїх рідних, друзів, збагачує і емоційно забарвлює її мову, сприяє розвитку музичних здібностей.
Вплив музики на емоційний, творчий, психічний розвиток дитини безперечний. Музика здатна викликати у малюка шквал почуттів і переживань. Вже в перші місяці дитина прислухається до мелодійних та заколисуючих звуків колискової, жваво реагує на танцювальну музику, зупиняє погляд на музичному інструменті, що звучить.
Музичні здібності у дітей проявляються дуже рано. Музика постійно викликає в дитини посмішку, рух, вона вся ніби перетворюється та пожвавлюється. З віком емоційний відгук дитини на музику носить більш визначений характер. Музична практика дитини виявляється через сприйняття музики, її виконання та музично-освітню діяльність. Як інтегративний предмет музика в дитячому садку органічно поєднує в собі такі доступні хлопчикам і дівчаткам види музичної діяльності, як слухання мелодій, співи, рухи під музику та гру на інструментах.
Кожна дитина – творча особистість. Усвідомлюючи це, я прагну максимально розвивати у дітей закладені природою здібності.
На музичних заняттях я вчу дітей слухати музику різних композиторів. Розвиваю уяву, мислення, музичний слух, пам'ять, навчаю дітей визначати темп, динаміку, характер, кількість частин, жанр, назву твору і композитора. Всьому цьому діти вчаться поетапно.
У своїй роботі часто використовую елементи методики Карла Орфа такі, як мовленнєві вправи (вони є основою навчання не тільки музичного виховання, але і навчання дітей рідної мови і навіть іноземної); музично-рухові вправи (навчання зображувати рух і настрій через елементарний рух - удари, клацання, плескання, притупування); сприймання звуків природи (наприклад, як шум дощу, шум моря, спів пташок) і вміння їх передати. Дана система максимально наближена до можливостей та інтересів звичайної дитини (адже не всі музично обдаровані) крім того, кожен малюк задіяний у процесі: хто співає, хто озвучує почуття жестами, хтось танцює, діти стають більш вільнішими, у них розвиваються комунікативні здібності, пам'ять, почуття ритму, мовленнєве інтонування.
Оскільки у наш час навіть маленькі діти відчувають шалений ритм життя, то часто бувають нервовими, некерованими, агресивними, тому я намагаюся надавати їм можливість якомога більше слухати спокійну музику, а також уривки різнохарактерних музичних творів – повільних і швидких, сумних і веселих, які нагадують своєрідну гру настроями, емоціями, образами, що допомагають урівноважити занадто збуджених та налаштовує на активність надмірно спокійних малюків.
Найбільше уваги я приділяю співам. Навчаю дітей співати голосно, чітко вимовляти слова, брати дихання. Розучуємо найрізноманітніші поспівки. При цьому у дітей розвивається музичний слух, пам'ять, увага, уява, виховується любов до пісні різного жанру. А для зняття втоми та оздоровлення дошкільнят використовую так зване «музичне дихання», яке виникає під час проспівування певних звуків. Так, проспівування довгого звуку «о-о-о-о» оздоровлює серце, печінку, шлунок, діє на вегетативні центри. Проспівування звуку «а-а-а» посилює діяльність щитовидної залози, зору, слуху. Промовляння «оо-уу-мм» посилає позитивні вібрації мозку, комплексно оздоровлює всі внутрішні органи й функціональні системи.
Також вивчаю з дітьми таночки, під час яких діти вчаться запам’ятовувати послідовність музично-ритмічних рухів, здатність відчувати сильну долю та контролювати свої дії.
Найбільш улюбленою для дітей є музична гра. У грі в дітей збагачуються музичні враження, фантазія, вони вчаться рухатися під музику, отримують задоволення, радісний настрій.
Усі види діяльності, які використовуються у вихованні дітей, спрямовані на загальний та музичний розвиток дитини. Тому ми повинні раціонально комбінувати, поєднуючи в одне ціле, різні складові музично-розвиваючого комплексу незалежно від контингенту дітей, їх музичного, пізнавального та психофізичного розвитку.
Поради для музичних керівників та батьків.
Не секрет, що основою музичного виховання дітей є спів. Звичайно, багато дітей з великим задоволенням займаються на музичних інструментах, але саме спів легкий в засвоєнні і носить набагато більш масовий характер. Та й у повсякденному житті набагато частіше можна зустріти малюка, який щось наспівує собі під ніс або вголос.
Діти люблять співати і охоче роблять це. І якщо батьки не будуть заважати, а навіть сприятимуть бажанню дитини, то вона полюбить спів. А це, в свою чергу, позитивно впливатиме на розвиток дитини.
Заняття співом розвивають у дітей подих, слух, відчуття ритму, пам'ять. Співаючі діти раніше починають розмовляти.
Чи можна навчити дитину співати? Як зробити так, щоб заняття приносили користь і доставляли задоволення дитині?
На заняттях діти повинні співати спокійним, тихим голосом, щоб не пошкодити голосові зв'язки. Для цього спеціально підбираються дитячі пісні, у яких зручні тексти і звуковий діапазон звучання.
Музичний керівник при цьому повинен вміти не тільки співати, а й берегти дитячі зв'язки. Під час занять необхідно постійно стежити , щоб діти співали природним голосом, не зриваючись на крик.
Мабуть, один з основних компонентів навчання співу – це тренування дихання. Саме вміння правильно дихати дає виконавцеві можливість якісно співати.
Є кілька вправ по тренуванню дихання, які стануть в нагоді всім дітям:
- «насос» – запропонуйте своєму малюку надути кулька, м'ячик;
- «вітер» – дитина повинна імітувати пориви вітру, як спокійні, так і різкі;
- «собачка» – потрібно імітувати часте дихання собаки, яка деякий час пробігала.
Ще декілька порад тим, хто хоче, щоб дитина любила співати:
1.Співайте самі. Особистий приклад кращий показник для дитини.
2.Не змушуйте дитину співати тоді, коли вона не бажає. Якщо ви періодично співаєте самі, то дуже скоро і малюк заспіває. Якщо ж ні, то рано чи пізно він побачить, як співають артисти по телевізору і буде їм наслідувати. Не форсуйте події, щоб не відбити бажання дитини співати.
3.Якщо ваша дитина співає, то не забувайте хвалити її за якісне виконання. У випадку, якщо у неї виходить погано, поговоріть, поясніть, підкажіть як треба співати.
Співайте на здоров'я!!!